Розмова з майбутнім України: акценти
Розмова з майбутнім України: акценти

30 березня 2017 року голова правління Громадського об’єднання «За демократію через право» Марина Ставнійчук, під час відвідин Острозької Академії провела зустріч-дискусію зі студентами цього вищого навчального закладу.

 

Головні акценти цієї розмови з майбутнім України.

 

Марина Ставнійчук:

«Акцент перший

Ключове питання: Мир в Україні!

  1. Тільки мирна і процвітаюча Україна може повернути анексовані території та окуповані території Донбасу, тільки мирна Україна може дати стабільний розвиток промисловості, соціально-економічний розвиток, захистити гуманітарне та екологічне середовище та розвивати їх.
  2. Більше того, тільки мирна Україна може забезпечити континентальне зближення, дійсно продовжити формування тієї Великої Європи, розмови про яку почалися ще за часів Де Голя.
  3. Тільки мирна Україна може стати частиною шовкового шляху між Сходом і Заходом.

Війна, російська агресія в Україні (що сором’язливо у нас називають АТО) унеможливили міждержавне співробітництво, у всіх сферах, напрямках, рівнях практично заморозили всю попередню стратегію континентального зближення.

Як би парадоксально не звучало, але жодна зі сторін конфлікту, а також європейські країни, не отримує переваг від збройного конфлікту на українській території.

У ході Мюнхенської конференції з питань безпеки — 2017, і зокрема у виступі на ній Ангели Меркель, було фіксовано глухий кут у цій ситуації, за наслідками 3-річного врегулювання.

Акцент другий

Тепер, коли, попри усю політичну риторику, Мінськ таки у глухому куті, нехай пізно, гаранти і сторони Будапештського меморандуму мають, не дивлячись на дискредитацію цього меморандуму, повернутися до виконання свого обов’язку!

Я наполягаю, за цим реальне забезпечення візії миру в  Україні.

Будапештський меморандум є чинним міжнародним договором для сторін-підписантів, обов’язковим до виконання, у тому числі і Росією – головним його порушником. Але замість виконання нам нав’язали, як завжди, дискусію щодо статусу цього Договору. Ми, українська держава, винні, що дали себе втягнути у цю дискусію. Тим більше, коли 30 березня 2017 року Путін також заявив про необхідність вирішення конфлікту в Україні щоб не доводити до глобальної катастрофи.

Сьогодні – мій прогноз – сторони Меморандуму, а це у принципі, також депозитарні країни Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, мають вирішити питання переговорів щодо миру в Україні.

На часі і новий план конкретних заходів щодо миротворення в Україні.

Не треба забувати, що практично зараз мова йде про варварство, немислиме для країн, які вважають себе цивілізованими. І це правда.

Я вважаю, що єдиний шлях для України – це шлях миру.

Хоча, чим далі в нас пропагується так званий шлях – «мир без поступок», варіант так званої «малої України» — це шлях до розпаду України.

Нам треба усе зробити, щоб не допустити «замороження конфлікту» за аналогією Придністров’я або Нагорного Карабаху.

Не можна допустити виключно воєнного порядку вирішення конфлікту, який пропагується яструбами війни, бо це також згубний шлях для державності України.

Акцент третій

На жаль, за ці роки війни ми не дали належної відповіді і оцінки воєнній агресії щодо України.

Лише нині Україною ініціюється питання. 31 березня 2017 року відбудеться засідання Радбезу ООН, що буде присвячене гібридним загрозам. Україна підготувала відповідну резолюцію щодо гібридної війни, яка буде поставлена на голосування.

Шанси на прийняття? Зрозуміло, що все залежить від остаточного формулювання. В даному випадку росіяни дуже протидіяли подібному засіданню, його вже двічі переносили насамперед через протидію росіян. Перший раз це засідання мало відбутися в грудні, а потім планувалося в лютому. Найголовніше, якщо все це пройде, це буде перше історичне обговорення гібридних загроз на такому експертному рівні в рамках Ради Безпеки ООН. І нам важливо, що це буде з ініціативи України.

Акцент четвертий

Як у ці абсолютно складні часи, коли світ з’ясовує куди і як він рухається, нам, Україні, треба знайти своє місце? І не просто місце, а використати непередбачуваність світового та європейського порядку та відсутність візії його розвитку на свою користь, на захист державного суверенітету і національної безпеки у всіх вимірах: від обороноздатності до економічної безпеки, як захистити свій власний національний інтерес, а відтак – права і свободи кожного громадянина, зберегти гідність кожної людини і сталий розвиток держави.

Відповідь одна: ми маємо ставити перед собою ті класичні завдання, які ставить перед собою цивілізований світ, європейська спільнота у питаннях стратегій світобудівництва і стабільного розвитку держав у самій Європі, так і у країнах, що розташовані навколо неї.

Нам потрібна – сильна Україна!»

ЩЕ ПО ТЕМI