Коли прокурорська система очиститься від корупції? Дискусія на каналі Espreso.TV
Коли прокурорська система очиститься від корупції? Дискусія на каналі Espreso.TV

Судова влада, інститут прокуратури практично є такими ж як і вся інша влада в країні. Що можна було і очікувати в тих умовах, коли до влади прийшли люди, які лише на словах демонструють прагнення до реформ. По великому рахунку, кожна нова влада в Україні замість справжнього реформування, скажімо суддівської влади, реформування прокуратури від радянської до інституту демократичної правової держави, намагається підпорядкувати ці інститути собі. От власне тому дуже складно говорити про реальне проведення реформ. Отже демонструють відсутність політичної волі. Як на мене це ключове.

Стверджую вкотре, всі напрацювання в інституційному плані, що пропонуються нині як реформаторські, у тому числі і пропозиції до Конституції України, наприклад щодо реформи прокуратури, прийнятий Закон про прокуратуру в новій редакції восени 2014 року – це все напрацювання попередніх періодів.

Я знову наполягаю на тому, що нічого не змінилося у ставленні президента, парламенту, виконавчої влади у їх взаємостосунках із судовою владою, з тією ж Генпрокуратурою. Яка ситуація виникає сьогодні? Що ми маємо на практиці? З одного боку у владі волають про бажання провести судову реформу, з іншого боку – чим далі, тим більше нарікань від самої судової влади про те, що від влади (з різних установ) є «посланці», які ставлять завдання суддям про вирішення тієї чи іншої справи певним чином. Є парадоксальні взагалі випадки, коли з одного органу приходять декілька людей, ставлять взаємовиключні завдання, і кожен прикривається державним інтересом. І коли постає питання того, що насправді треба реформувати систему в цілому, запроваджувати незалежне правосуддя, надати можливість суддям відправляти правосуддя виключно на підставі верховенства права, Конституції, законодавства, без жодних впливів, насамперед політичних, то цього не відбувається. З іншого боку, суть тих реформ, які насправді проводяться за законами «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про очищення влади», всі процедури передбачають одне – кожного суддю як мінімум тричі «на окрему розмову», що тягне за собою залежність від влади, у тому чи іншому питанні, та й взагалі впливає на можливість продовження їхньої роботи в подальшому.

Під виглядом реформи судова система практично знищена. Потрібна політична воля, як обов’язковий елемент, без якого не відбувається ні одна реформа, ні в одній сфері в будь-якій країні. Здійснювати реформу неможливо не розписавши алгоритм. Неможливо не поєднати, скажімо, якщо ми говоримо про реформу судової влади, інституційну складову, тобто вималювати правильну систему за відповідними критеріями, подивитися, як це накладається на сьогоднішній її режим функціонування, які мають бути перехідні механізми тощо. Нам треба називати речі своїми іменами – сьогодні система фактично паралізована. ЇЇ ніхто не реформує.

ЩЕ ПО ТЕМI